Ожина без шипів солодка і плодовита
Ксенія Тевелєва з села Плиски впродовж 20-ти років вирощує безшипну ожину – це та, що не коле руки. Ягода не примхлива у догляді, надзвичайно корисна, має відмінні смакові якості й плодовитість. З одного куща пані Ксенія збирає до 10-ти кілограмів великих ягід.
«Для мене це все настільки звично, що я не знаю про що розповідати», – скромно зауважує жінка, відповідаючи на запитання про її прекрасний сад.
«Років з 20 тому ми посадили цю ягоду, – пригадує вона. – Взяли близько десятка різних сортів: одні не приживалися, інші погано родили, зрештою у нас залишилося два сорти, які ми обрали для себе. Це були «Чачанська Бестерна» і «Вошито». Ці сорти ожини характеризуються тим, що вони не колються, а ягоди у них – крупні та смачні».
За словами пані Ксенії, ожина багата вітамінами, антиоксидантами, волокнами, органічними кислотами та мінеральними речовинами, які дуже потрібні нашому організму. Відтак, включивши її в щоденний раціон, можна наповнити організм вітамінами й заодно поліпшити загальний стан та підвищити імунітет. Вона додала, що ожина – джерело антиоксидантів. Ще в цій ягоді багато вітамінів С, Е, К, кальцію і марганцю.
Загальновідомо, що антиоксиданти допомагають боротися з вільними радикалами. А ще в антиоксидантів є протизапальні та антимікробні властивості, що робить ожину корисною для здоров’я зубів і ясен.
Доглядати за диво-ягодою нескладно. Головне – не забувати укутувати її коріння на зиму.
«Китиці ми ставимо на підпорки, а пагони обрізаємо, хоча можна для неї зробити і шпалери, – розповідає особливості утримання кущів. – Розмножувати ожину краще за все шляхом прикопування. Зараз оці кущі, – показує на рясну масу, – як всілись на одному місці, то їх не можна вивести. Я навіть не знаю, скільки тут кущів скомплектовано».
Сезон ожини ще тільки почався, а Ксенія вже зібрала понад десять кілограмів ягід. Каже, з одного куща отримати 10 кіло не складає особливих проблем. Ці сорти надзвичайно плодовиті.
З ожини працьовита плисківчанка робить компоти, а в цьому році пробуватиме зварити соус за особливим рецептом – чекає, доки достигне перець. Каже, що з неї виходить дуже смачне вино.
А ще Ксенія Тевелєва – одна із небагатьох активних сільських волонтерів. Вирощене у неї в саду та на грядках їде до волонтерів із Вертіївки та Ніжина, де потім сушиться, вариться, пакетується. Приміром, колеги з Вертіївки роблять прекрасні чаї з чорнобривців, м’яти, липи, листя фруктових дерев та ягід. Все це росте тут!
Щоправда, цього року цвіт лип, які розкинули кучеряві крони на окраїні городу, залишився не зібраним. Все через те, що аграрії впритул до хати кропили поля, і саме в сезон цвітіння. Відтак Ксенія побоялась рвати цвіт, аби не нашкодити захисникам. Управи ж на горе-фермерів вона не може знайти вже котрий рік. Та разом із тим продовжує допомагати фронту і тішити воїнів продукцією з власної ділянки.
Віталій Назаренко, фото автора
